Саме таку назву отримало загальнорайонне свято, яке зібрало нещодавно в залі РДА кращих учнів навчальних закладів. На урочистому зібранні вшановували переможців ІІІ та ІV етапів Всеукраїнських предметних олімпіад з базових дисциплін та інтелектуальних конкурсів у 2006 р.А здобутки талановитих школярів Бершадщини цього року вагомі: 2 призові місця в ІV-му і 14 – у ІІІ-му етапах. Крім того, 5 учнів стали переможцями Всеукраїнських конкурсів учнівської творчості та призерами Малої академії наук за науково-дослідні роботи, ще семеро – переможці обласних конкурсів учнівської творчості.
Докладніше »»»»
Життя людське – мов запалена свічка – швидко догорає. Кожен з нас – рядочок історії в рідній місцині. І це не залежить лише від професії чи від освіти. Людяність – найвища цінність на землі. Не крики реклами чи гасла залишаються добрим посівом в пам'яті людській. Гарний урожай спогадів пожинають нащадки, якщо предки залишили після себе славну, добру, змістовну спадщину.Гортаю сторінки книги "Тирлівка – рідне село на Поділлі". Автор – Олексій Андрійович Павличук, який у свій час закінчив семирічну школу в рідному селі, а середню – в Шляховій, згодом – випускник Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка (факультет журналістики). Працює тепер заступником редактора районної газети в м. Гайвороні. Повість про рідне село автор присвятив батькам – Ганні Павлівні та Андрію Євсейовичу, а також своїм шановним землякам. І підписав: "З синівською любов'ю – Олексій Павличук".
Днями вийшла з друку чергова книга відомого в районі гумориста, самобутнього поета, енергетика ЕМ Анатолія Григоровича Гарника під такою назвою. Вона, як три попередніх – "Взяв би я бандуру", "Такі ось наші пироги", "Одіссея душі", вміщує іронічні, сатиричні, ліричні вірші, в яких автор висловлює своє бачення і ставлення до сьогодення, його героїв, вболівання за свою малу і велику Батьківщину, рідну мову.Свою книгу А.Г. Гарник подарував кожній бібліотеці району. Так що читачі мають можливість познайомитися з його доробком.
Пили поновкаПилипоновка – русская церковь, Остановка, дома, как в кино. Эту местность все так называют, Хоть села здесь и нету давно. Это трудно почувствовать просто, С этим надо родиться и жить. Это лестовка, кичка и коска, Это то, что ни с чем не сравнить. Пилипоновка – как вдохновенье, Пьяный вкус арбуза-кавуна. Это наше рожденье, крещенье, Это жизнь, что прожита сполна. Как бриллиант, что в бершадской короне, Хоть недолго – сверкает века. Это русская сила, приволье, Это удаль и бравь мастака.
Чудові, талановиті і працьовиті люди живуть у Чернятці. Одним із них є Сальніков Геннадій Віталійович. Народився він на Далекому Сході. Одружившись, переїхав на батьківщину дружини Галини Михайлівни, яка тоді проходила навчально-виробничу практику у Владивостоці. Ще коли жив у рідному місті, Геннадій працював електрослюсарем по ремонту та експлуатації контрольно-вимірювальних приладів і автоматики.Переїхавши у Чернятку, став трудитися у Джулинському заводоуправлінні електриком, потім у колгоспі ім. Леніна с. Чернятки. За 25 років у господарстві електромеханіком-акумуляторником чимало відремонтував та створив своїми руками та силою розуму. Його навіть називають чернятським чарівником, тому що Геннадій Віталійович з "нічого" може зробити "щось", що може працювати, орати, сіяти, варити чи світити.Всі машини, починаючи з велосипедів та закінчуючи важкою технікою, може відремонтувати. Чимало радіоапаратури та телевізорів умілець-чарівник повернув до "життя" для жителів Чернятки та інших сусідніх сіл.Виготовив майстер такі прилади: електромлин для помолу дерті, електротеребілку для теребіння кукурудзи, автоклав, власноруч зібрав два трактори з причепами та причепними обладнаннями для робіт на городі, тракторну косарку, працює над її вдосконаленням. Самостійно зробив автоматичну доставку води в хату.Дякуємо долі за те, що привела незамінного майстра у наше село.Катерина ГЛАДКА,учениця 11 класу Чернятської ЗОШ.
Сільська глибинка завжди багата на талановитих людей. Саме завдяки їм із покоління в покоління передаються секрети народних ремесел, уміння творити унікальні зразки мистецтва, які тісно пов'язані з побутом українців, з їх неповторним самобутнім характером, звичаями, традиціями.Саме такі думки прийшли, коли познайомився з простою селянською жінкою Тетяною Василівною Кравець. Вона пенсіонерка, живе в Баланівці, понад усе Тетяна Василівна любить вишивати. Займається цим з самісінького дитинства.
Здавна українська земля славиться талантами. Багата на них і наша Бершадщина. Особливо бентежать душу юні дарування, на які ми, дорослі, покладаємо свої надії. Ці діти – наша радість, наша гордість, наше майбутнє.Тому й хочеться розповісти на сторінках газети про таких розумних, добрих, щирих юних особистостей. Це Вакуленко Василь і Тихоненко Наталя. Обоє – 11-класники, учні Красносільської ЗОШ І-ІІІ ст. Ще з молодших класів завоювали вони серця не тільки учителів, а й ровесників, односельців. Відмінно навчаються, беруть активну участь у всіх шкільних справах, святах, вони – кращі учасники танцювального гуртка "Авангард". А у вільні хвилини і Вася, і Наталя пишуть вірші.Тетяна СКЛЯРУК,вчителька,с. Красносілка.