Щасливі люди, в яких мрії збуваються. А чи є така людина, яка б не мріяла побувати в Парижі, найчарівнішому місті Європи?Про Париж і Францію ми знаємо багато із розповідей учителя Миколи Федоровича Кохановського, адже вивчаємо у школі французьку мову, традиції і культуру цього народу.З великою радістю я прийняв запрошення відвідати Францію разом із студентами ліцею села Заболотне. Вони підтримують тісні зв'язки із ліцеїстами du Сhеsnoy м. Монтаржі. Зовсім недавно 22 ліцеїсти із Франції відвідали Заболотне, ознайомилися з навчанням і найкращими куточками української землі. Вони були надзвичайно задоволені тим, що в Україні багато знають про Францію.
Докладніше »»»»
Він традиційно проводиться щорічно в м. Вінниці 22 червня, починаючи з 1990-го, його організатор – актив обласного об'єднання колишніх в'язнів фашизму й рятівників "Вічний пам'ятник", а координатор комітету – М.М. Гехман.Це – ініціативна, толерантна, творча особистість, лікар за фахом. Організовує форуми всі роки безплатно, ні від яких єврейських фондів не отримує ні моральної, ні матеріальної допомоги. Поруч з нею працюють її однодумці. Це – Леонід Гройсман, залишився сиротою під час війни, коли йому було лише два роки; батьків, братиків розстріляли фашисти, а маленького Льоню добрі люди спасли випадково. Мюда Мойсеївна, учасники форуму вдячні всім, хто не байдужий до проведення цього заходу. Протягом багатьох років пише сценарії цих зустрічей талановитий, вихований юнак Юрій Сегеда, автор поетичних збірок "Світлі крила", "Святий Георгій". Нині він працює кореспондентом газети "Вінниччина". Я завжди використовую його крилатий вислів: "Невже не можна жить, щоб не вбивати?". До сьогоднішнього форуму він написав епіграф: "Планета вся – огромный
Серед дитячо-юнацьких команд футбольної ліги проходили змагання на першість України. Наша команда – ФК "Бершадь" (юнаки 1991 р.н.) – зайняла перше місце і стала чемпіоном України.Спочатку змагання проводилися з командою Білої Церкви. Домашня зустріч закінчилася нічиєю з рахунком 2:2, а матч у відповідь дав результат 2:0 на користь бершадців.У фіналі, який проходив у Києві на стадіоні імені В.В. Лобановського, першість виборювали 4 команди: ФК "Бершадь", "ІСТА-Інтер" (м. Дніпропетровськ), "Електрометалург-НФЗ" (м. Нікополь) і ФК "Львів". Змагання проводилися за олімпійською системою. В перший день зустрічалися команди ФК "Бершадь" і "ІСТА-Інтер", результат – 3:2 на користь нашої команди. Матч ФК "Електрометалург-НФЗ" – ФК "Львів" завершився перемогою нікопольської команди з рахунком 2:0.
В районі успішно виконується державна програма роботи з обдарованими дітьми. Наслідки копіткої і цілеспрямованої діяльності освітян – школярі Бершадщини щорічні призери обласних предметних олімпіад, учасники всеукраїнських конкурсів.За підсумками районних предметних олімпіад була скомплектована збірна команда у складі 57 учнів.Цьогорічний обласний освітньо-олімпійський марафон розпочала олімпіада з української мови та літератури, на яку зібралися мовники та літератори з усієї Вінниччини. Учениця 11 класу Баланівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Юлія Бегеба, дебютувавши,перемогла, здобувши І місце. Не менш важливою була олімпіада і з математики. Вперше за останні роки наша учениця, дев'ятикласниця Устянської школи Вікторія Стаднік, стала призером, завоювавши ІІІ місце. Порадували своїми досягненнями юні правознавці: учень 9 класу Бершадської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 Максим Джужук – ІІІ місце та учениця 11 класу третьої міської школи Тамара Брикуля – ІІ місце, яка ще й в олімпіаді з історії здобула ІІІ місце.
Бершадщина багата на таланти. А це – найцінніший капітал. Нещодавно Анатолій Іванович Мельник передав мені дві книги – "Дванадцяте покоління" та "Не обминеш своєї долі". Він автор цих творів, які пронизані болем за Україну. "Дванадцяте покоління" – це третя книга художньої прози А.І. Мельника. Збірку повістей та оповідань під назвою "Не обминеш своєї долі" редагував Ф.Х. Шевчук, який працює тепер власним кореспондентом "Вінниччини". У передмові він пророчить: "Сподіваємося, що нова книга нашого земляка стане гарним подарунком усім, хто любить друковане слово, а для автора – не останньою, бо знаємо, що він не припиняє активно працювати навіть у свої сімдесят п'ять".
З ІМ’ЯМ ДУМАНСЬКОГООбласний осередок Всеукраїнської громадської організації студентів-інвалідів "Гаудеамус" нещодавно отримав ім'я Василя Думанського. А перед цим у Вінницькому соціально-економічному інституті Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна" відбувся вечір пам'яті відомого письменника і філософа, журналіста із Серединки.– Творчість Василя Думанського і саме його життя надихають людей, – розповідає Серединський сільський голова Л.Д. Горячківський, який побував на зібранні. – Чимало теплих, добрих слів на адресу нашого відомого земляка лунало з вуст першого проректора інституту Т.Ф. Гонтар, проректора Всеукраїнської організації студентів-інвалідів "Гаудеамус" К.О. Кольченко, редактора перших двох книг В.М. Думанського журналіста Ф.Х. Шевчука, упорядника посмертної книги "Вибір" Т.Р. Святенко та інших людей, які знали і спілкувалися з письменником. Учасники зібрання читали поезію і прозу Думанського, хвилиною мовчання вшанували його пам'ять.
Вкотре вже відзначатиме професійне свято колектив ЗАТ "Швейна фабрика "Бужанка". Хоча з незалежних від них причин тут не працюють, як колись, у дві зміни, та і колектив значно менший, замовлення поки що є постійно. Співпрацюють в основному із закордонними фірмами. Коли готувався цей матеріал, в одному з кабінетів раз по раз лунали міжміські телефонні дзвінки. Хіба це не ознака, що адреса бершадчан зберігається у багатьох комп'ютерах не тільки у нашій державі, але і за кордоном. Руки наших майстринь розкрою та шиття знають і цінують навіть в умовах, коли майже не вдається оновлювати обладнання. Бершадчани вміють показати клас роботи, відповідну її якість навіть країнам Західної Європи! Підтримують, звичайно, зв'язки з виробництвом і місцеві замовники. На фабриці завжди готові іти таким назустріч. Щоправда, зараз дещо відчувається нестача кадрів. Але це не повинно насторожувати. Справа в тому, що набути професію швачки враз неможливо. Звідсіля і втрачають початківці дещо у виконанні норм, а в кінцевому підсумку і заробітній платі. Працювати на швейній фабриці – непросто. Навіть направлених із районного центру зайнятості тут приймають лише після двох місяців навчання. А щоб набути відповідного досвіду, потрібно, кажуть, не менше року. На жаль, далеко не в кожного, особливо із молодих, вистачає терпіння...