Крім корови, поросят, якими у сільській місцевості нікого не здивуєш, у обійсті Василя Романовича Римаренка з Усті є ще й голуби десяти порід, кури – п'яти, три породи кроликів, качки породи Мускусна червона. Вони відрізняються від звичайних більшими розмірами, швидше ростуть, набирають вагу, через що краще ціняться.
Докладніше »»»»
Дуже непросто давати лад землям в Усті, Луговій, а в минулому році взятим ще більше 800 гектарам далеко не зразкових нив у Великій Киріївці. Однак Ю.М. Соколюк, будучи головним агрономом, успішно поєднує свої обов'язки ще й з обов'язками заступника директора устянського господарства.
Пенсіонерів Євдокію Микитівну Лук'янчук та її чоловіка Петра Сергійовича знають не тільки у Глинському чи П'ятківці. Це до них щовесни їдуть по розсаду навіть із райцентру, де її на базарі хоч греблю гати. Адже не раз вже переконувалися, що розсада саме від них – то вже гарантія, що будуть помідори.
– Петрівна, – так любляче звуть її всі: і дорослі, і малі. Бо вміє жінка до кожного знайти якусь стежину. Когось підбадьорює, голубить словом, комусь вселяє віру або ж висловлює свою думку у вічі, бо по-іншому не може. А там, дивись, і результат...– Ви б спробували..., – так любить повторювати Любов Петрівна. І в цьому вся вона, світлоока, чепурна, якась аж сонячна. Чи то тому, що не вміє робити зло, чи тому, що виростала і живе в любові, і так сприймала світ і людей.
У нашому селі уже втретє відбувся міжнародний мистецький пленер "Поташня – чарунка Поділля". До речі, нині триває четвертий, але про нього мова піде окремо. Його автором і організатором став Прокіп Колісник, наш земляк і справжній патріот України. Шестеро митців (художники: Левко Воєдило, Олесь Соловей, Володимир Гарбуз, Василь Корчинський, Прокіп Колісник та фотохудожник Олександр Харват) малювали та фотографували краєвиди села. Кожного дня народжувалися нові картини. І ми, і художники отримували задоволення від спілкування. Звичайно, пишалися, що причетні до народження нових творів мистецтва.
– Шановний Прокопе Миколайовичу. Торік у Національному музеї Тараса Шевченка з успіхом пройшов мистецький пленер "Поташня – чарунка Поділля". А свій початок він брав у нас, на Бершадщині, ще в 2004-му.Прошу Вас – автора і куратора проекту, головним меценатом якого є Валерій Фалілєєв, поділитися думками щодо втілення незвичайного плану.– Три літа поташнянської образності стали своєрідним етапом у творчості учасників заходу. От уже три роки, свідомі своєї місії образотворця, самовіддані і наполегливі митці ведуть творчий діалог з чарівною подільською природою, людьми Поташні, з небесами і Творцем. Сьогодні зібрали вчетверте.
Людина не вічна, але не забуваються людська гідність, толерантність, шляхетна доброта, відданість громаді і суспільній праці. Це еталон людської праці, що залишається в пам'яті теперішнього і майбутнього поколінь нашого народу.Хочеться сказати найкращі слова про народного шанувальника Джулинської сільської громади Семена Павловича Паламарюка, якого знають і шанують всі – від малого до старого. Кравець Джулинської побутової дільниці, він же був і начальником цього виробничого процесу, його трудовий стаж – майже 50 років. За свою сумлінну працю неодноразово нагороджувався почесними грамотами.